Росія за тиждень (29.01–04.02)

1. Засідання Вищої Державної Ради Союзної держави

У понеділок, 29 січня, у Костянтинівському палаці Санкт-Петербурга Володимир Путін та Олександр Лукашенко провели засідання Вищої Державної Ради Союзної держави Росії та Білорусі. Основною темою зустрічі стало підбиття підсумків виконання базового документа «Основні напрямки реалізації положень Договору про створення Союзної держави на 2021–2023 роки». Водночас важливо відзначити, що Олександр Лукашенко прибув до Санкт-Петербурга ще за два дні до засідання Вищої Державної Ради Союзної держави та встиг взяти участь у низці заходів, присвячених 80-річчю прориву блокади Ленінграда, а також провести особисту зустріч із Володимиром Путіним (про це ми писали у нашому попередньому дайджесті).

Ключові тези:

• Лукашенко: «Ви, напевно, знаєте: ми щільно два дні, можна сказати, дві доби, працюємо – перейшли плавно на третю добу, зробили чимало добрих справ. Ви також спостерігали за цим.

• Путін: «У липні відзначатиметься 80-річчя звільнення Білорусії від німецько-фашистських загарбників, а у травні 2025 року – 80-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Це найважливіші пам’ятні дати, значущі для двох наших братніх народів, міцно пов’язаних спільною історією та духовними цінностями, сімейними та спорідненими узами. І саме на такій міцній основі ґрунтується справжнє союзництво та стратегічне партнерство Росії та Білорусії, в рамках якого вже протягом майже 25 років ми спільно будуємо Союзну державу. І на цьому шляху нам вдалося досягти дійсно багато чого».

• Путін: «Завдяки успішному виконанню 28 галузевих союзних програм уніфіковано російське та білоруське законодавство, сформовано правові та організаційні засади загального економічного простору, створено умови для проведення єдиної макроекономічної та грошово-кредитної політики, для спільної роботи з мінімізації збитків від незаконних західних».

• Путін: «Із року в рік стійко зростає взаємна торгівля. За підсумками 11 місяців минулого року російсько-білоруський товарообіг додав майже 9,5 відсотка і впритул наблизився до рекордних 43 мільярдів доларів. Росія інвестувала у білоруську економіку понад 4 мільярди доларів. У республіці працює близько 2,4 тисяч російських компаній. За безпосередньою участю Росії у 2023 році завершено будівництво білоруської атомної електростанції. Це, звичайно, дуже серйозний рух уперед, маю на увазі, що не просто станція побудована, а галузь створюється. І в цьому сенсі Білорусь, звісно, стала атомною державою, це серйозний крок уперед у розвитку економіки та наукової сфери, у технологічному розвитку».

• Путін: «Важливо, що Росія та Білорусія в умовах безпрецедентного зовнішнього тиску щільно взаємодіють на світовій арені, неминуче та незмінно надають одна одній справді союзницьку взаємну підтримку. Підходи наших країн до актуальних глобальних та регіональних проблем збігаються або багато в чому близькі. Підготовлена до цього засідання програма узгоджених дій Союзної держави в галузі зовнішньої політики на період до 2026 року, безумовно, послужить продовженню та розвитку ще тіснішої російсько-білоруської координації у міжнародних справах. В інтересах формування по-справжньому багатополярної, демократичної та справедливої системи світоустрою, забезпечення рівної та неподільної безпеки ми працюватимемо спільно».

• Лукашенко: «Ми справді дуже серйозно попрацювали ці два дні, це не жарт. Можна прямо сказати: від Південного полюса до Північного. Обговорили проблеми та Антарктиди, створюються там більш комфортні умови для роботи росіян, створений зимівничий комплекс. Але найважливіше, що там ніхто нічого не поділяє. Білоруси працюють разом із росіянами – наша станція поряд, за 20 кілометрів. І всіляка допомога – і наукова, і у побуті – надається білоруським фахівцям, які там розміщені».

• Лукашенко: «Далі ми з Володимиром Володимировичем із півдня йшли на північ. Звичайно, аналізували ті події, які відбуваються у світі. Візьміть наше прагнення: Росії та Білорусії, Китайської Народної Республіки. В авангарді цього йде Росія, тому що вона найбільше навантаження несе і страждає більше, ніж будь-хто. І причини всього цього: і хусити, і Близький Схід, і Південно-Китайське море з Тайванем, проблеми – це все через те, що наближається багатополярний світ. Як казав Міністр закордонних справ Росії, цього не хочеться монополістові. Ось різними методами і намагаються утримати однополярний світ, дійшли озброєних конфліктів».

• Лукашенко: «Сьогодні ми також затвердимо новий програмний документ, якщо члени Вищої Державної Ради погодяться на черговий трирічний цикл: 2024, 2025, 2026 роки. Цей цикл передбачає продовження роботи зі зміцнення єдиного економічного простору, зняття решти перешкод торгівлі. Важливо посилити міжнародне позиціонування нашої Спілки, як це ми намагаємося зробити з Євразійським економічним союзом».

• Лукашенко: «Впевнений: усі розуміють, наскільки важливо проводити узгоджену інформаційну політику. Йде потужне інформаційне протистояння. Багато хто називає це війною, але, слава богу, поки що навіть у ЗМІ ми до війни не підійшли, але протистояння серйозне. Думаю, якщо ми створимо нормальний медіахолдинг з урахуванням проб та помилок раніше, особливо російські фахівці через це пройшли, буде добрий холдинг. Люди повинні знати, що відбувається у Білорусії, у Росії. Те, що існує зараз, не зовсім задовольняє нас. І це вірно».

Підсумки/прогнози:

Зустріч Володимира Путіна та Олександра Лукашенка мала непростий характер. До кінця 2023 року у відносинах між Росією та Білоруссю відчувалася певна напруженість. Низка джерел повідомили про те, що Лукашенко налагодив додаткові контакти із Заходом. Вашингтон зменшив фінансування білоруської опозиції. На цьому тлі Путіну було важливо «звірити годинник» із Лукашенком і домогтися від нього підтвердження незмінності курсу Білорусі на зміцнення єдиної Союзної держави. Лукашенко залишився вірним собі та активно розмінював геополітичні обіцянки на економічні преференції. Як результат – обидві сторони одержали бажане: Путін отримав картинку для виборця, Лукашенко – додаткові кошти для бюджету Білорусі.

2. Зустріч Володимира Путіна з губернатором Санкт-Петербурга Олександром Бєгловим

У понеділок, 29 січня, після завершення засідання Вищої Державної Ради Союзної держави Володимир Путін провів зустріч з губернатором Санкт-Петербурга Олександром Бєгловим. Примітно, що, незважаючи на своє тривале перебування в регіоні, російський президент залишив зустріч з губернатором «північної столиці Росії» на останню чергу (перед своїм відльотом до Москви Путін також провів зустріч із губернатором Ленінградської області). Під час зустрічі було обговорено питання розвитку регіону, основні соціальні та економічні показники, а також перспективи подальшого розвитку. По суті програма зустрічі, як і всього візиту Путіна до Санкт-Петербурга, лежала в рамках передвиборчої кампанії російського президента.

Ключові тези:

• Путін: «Олександре Дмитровичу, подивився дані офіційні по Петербургу – добре розвивається місто. Темп промислового виробництва, у Петербурзі втричі вище, ніж у країні, – добрий показник. Аварійного житла не так багато. Рівень фінансової забезпеченості добрий. Безробіття на мінімальному рівні. Гарні показники. Є, звісно, й питання, що потребують особливої уваги: екологія, об’єкти культурного високого значення, вуличні мережі, дорожні мережі всередині міста. Є чим зайнятися: у вас тут велике господарство».

• Бєглов: «Показники дуже прості: дивіться, безробіття найнижче в країні – 1,5–1,7 відсотка. Рівень бідності у нас на багато відсотків знизився, як Ви ставили перед нами відповідне завдання. Безумовно, звісно, на що завжди звертали увагу? Це спрямованість бюджету на соціальні реформи, на соціальні послуги, тому що народ непросто живе, треба допомагати всім. На сьогоднішній день це багатодітні сім’ї, це ті ж ветерани, ті ж самі блокадники, це учасники СВО та їхні сім’ї, це бездомні діти, які виховувалися в дитячих будинках, і багато інших. Тобто, відповідно до Вашого доручення, ми практично 70 відсотків бюджету витрачаємо саме на соціальні напрями. Це стосується національних проектів і багато чого іншого».

• Бєглов: «Ще одне з важливих питань, які Ви ставили перед нами, – це уникнути технологічної залежності. Я хочу сказати, що Ви сказали – на першому етапі [відійти від залежності]. А загалом, на сьогоднішній день потрібно перейти на передові технології. Якщо Ви переглянули відповідний документ, то Петербург із цим справляється».

• Бєглов: «Метро. Володимире Володимировичу, я добре пам’ятаю, коли Ви якось сказали: спустись під землю і подивися – не на машині, покататися на метро, давно не їздив у метро? Я спустився, подивився, потім доповідав, що деяким вагонам 50 років. Коли ми розпочинали транспортну реформу за Вашим дорученням, Ви поставили найголовніше завдання – безпека. Ми ніколи про це не говорили: це якось зійде, ще щось. На сьогоднішній день завдяки тим кредитам, які надав Уряд за Вашим дорученням, – 144 вагони метро «Балтієць». Це для нас просто казка, не соромно подивитись. Ми планомірно йдемо на заміну вагонів, окрім іншого».

Підсумки/прогнози:

Олександр Бєглов – людина із команди Ковальчуків. Розуміючи, що група Ковальчуків сьогодні на підйомі та досить агресивно зміцнює своє становище, Путін точно не міг проігнорувати зустріч із губернатором Санкт-Петербурга. Однак вирішив витримати певну паузу і посіяти інтригу, розуміючи, що Бєглов – не найпопулярніша особистість у «північній столиці» і необхідно дати надію пересічним виборцям на те, що градоначальник може найближчим часом змінитись. Хоча з погляду Путіна Бєглов абсолютно справляється з роботою і серйозних зауважень щодо нього немає (торішні конфлікти з Пригожиним пішли у минуле разом із Пригожиним).

3. Нарада з питань соціально-економічного розвитку «нових регіонів Росії»

У середу, 31 січня, Володимир Путін провів нараду з питань соціально-економічного розвитку «нових суб’єктів» [тимчасово окупованих територій України] РФ. Для участі у нараді до Кремля було запрошено «керівників» окупованих частин Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей. Також під час наради в онлайн режимах відбулося відкриття низки медичних центрів на тимчасово окупованих територіях.

Ключові тези:

• Путін: «Звертаю увагу колег: у цій великій та складній, відповідальній роботі дрібниць немає. Важливо все – все, що оточує людей: те, за яких умов вони живуть, навчаються, працюють, виховують дітей. У зв’язку з цим хотів би розпочати з теми, яка порушувалася нещодавно на зустрічі з учасниками та переможцями всеросійських сімейних конкурсів. Вона побутова, мирна зовсім, але для людей, зважаючи на все, має значення».

• Путін: «Ми розпочали комплексну Програму розвитку наших історичних регіонів. У ній майже 300 заходів, пов’язаних з конкретними цільовими показниками буквально в усіх напрямках, включаючи економіку та інфраструктуру, охорону здоров’я та освіту, культуру та спорт. Минулого року ми на ці цілі направили, я казав, трильйон 77 мільярдів – трохи більше вийшло: трильйон 83 мільярди рублів – пристойні гроші. І в найближчі кілька років цей рівень фінансування у нас запланований – гроші пораховані, вони є, і потрібно, щоб вони нікуди не зникли, – приблизно в такому ж обсязі щороку».

• Путін: «Поступово відновлюється економіка, зокрема промисловість, промисловість. Відновили роботу понад півтори сотні підприємств машинобудування, металургії, гірничовидобутку, інших найважливіших галузей [промисловості] всіх цих регіонів. Налагоджено підтримку аграріїв. Діють банки та магазини. Щодо банків, то просив би звернути увагу наших колег – вони нас почують напевно: боятися нема чого. Те, чого боялися раніше, санкцій – все вже сталося. Чого боятися? Треба заходити на ці території активніше та працювати там. Звертаюся і до великих наших фінансових установ».

• Путін: «Менш ніж за два роки в [самопроголошених] «ДНР», «ЛНР», [тимчасово окупованих] Запорізькій та Херсонській областях відновлено понад дві тисячі кілометрів автошляхів, близько шести з половиною тисяч житлових будинків та соціальних об’єктів, причому багато хто з їх були, по суті, збудовані заново».

• Хуснуллін: «З 2024 року ми запустили державну програму «Будівництво» на три роки вперед із «переліком» усіх об’єктів. Це також рішення, яке допоможе нам планово вести цю роботу. Можу сказати, що сьогодні цей проект – один із найбільших інфраструктурних проектів країни. Сьогодні в роботі задіяно 34 тисячі будівельників, чотири тисячі одиниць техніки, причому матеріали виготовляються на території [нових регіонів], і з кожним роком все більше, і це дає роботу більшій кількості суміжних територій на території всієї нашої країни».

• Хуснуллі: «Безпрецедентний обсяг роботи було зроблено для відновлення соціальної інфраструктури. Послухайте цифри: 516 дитячих садків було відремонтовано та збудовано, 574 школи – при підготовці до цього сезону. Причому деякі школи, наприклад, школа № 15 у Маріуполі, були фактично відновлені заново. І регіони-шефи, і команди губернаторів, і федеральні замовники понад 1000 об’єктів підготували до навчального сезону. Працюємо системно».

• Хуснуллін: «По лінії Мінсільгоспу ведеться підтримка аграріїв нових суб’єктів. Реалізовано 9,3 мільйона тонн зернових та олійних культур, поставлено понад 800 одиниць сільськогосподарської техніки на суму 4,7 мільярда. Дуже популярна програма. Частина колег перевиконала програму, просять додаткові обсяги. Мінсільгосп дуже активно працює. І, мабуть, дуже важливий показник, що посівна площа сягнула вже 3,2 мільйона гектарів. Попри все, аграрії працюють, як би складно не було».

Підсумки/прогнози:

Дуже важливий технологічний хід з огляду на те, що «нові регіони» будуть одним із передвиборних козирів Путіна. Він має намір акцентувати увагу на розвитку цих регіонів, на успіхах так званої «СВО», демонструвати, що Росія дбає про новоприєднані землі. Путін одночасно дає сигнал «новим регіонам» (їх проблеми чують і обов’язково допоможуть), усьому населенню Росії (Росія поступово «повертає» землі, втрачені після 1991 року) та світу (Росія не збирається йти із захоплених територій).

4. Зустріч Володимира Путіна з Патріархом Кирилом

У четвер, 1 лютого, у Кремлі відбулася зустріч Володимира Путіна з Патріархом Кирилом, під час якої російський президент привітав предстоятеля РПЦ із п’ятнадцятою річницею інтронізації. Судячи з інформації, зустріч тривала не довго і мала скоріше церемоніальний характер. Однак Путін та Патріарх Кирило встигли поспілкуватися тет-а-тет.

Підсумки/прогнози:

Останнім часом Путін та Патріарх Кирило демонструють, що давні протиріччя між ними пішли у минуле. Непорозуміння 10-річної давності вичерпано. У будь-якому разі глава держави і глава Церкви сьогодні виступають як партнери. Церква та держава в Росії діють у єдиному ключі, і, очевидно, існує чимало питань співіснування (кадрові питання, питання взаємодії церковної та політичної вертикалі на місцях, спільна діяльність за кордоном тощо).

5. Виступ Сергія Лаврова під час зустрічі шерп/су-шерп країн БРІКС

У середу, 31 січня, відбулася перша цьогорічна зустріч шерп/су-шерп країн БРІКС, яка проходить у рамках низки заходів, запланованих російським головуванням. Цього року Росія головує у БРІКС.

Під час зустрічі, Глава МЗС РФ Сергій Лавров виступив із черговою промовою про геополітичні тенденції, в яких Заходу відводиться все скромніше місце, а перспективи Глобального Півдня розширюються з кожним днем. У той же час, актуальні світові процеси Лавров описав як формування більш демократичного, справедливого, багатополярного світоустрою, що відображає культурно-цивілізаційне різноманіття сучасного світу та право кожного народу самому розпоряджатися своєю долею.

Ключові тези:

• «Цей процес є історично об’єктивним. З’являються нові потужні центри економічного зростання, фінансового та політичного впливу. Він розвивається не просто тому, що «колективний Захід» на чолі зі США всіма силами намагаються зберегти своє домінування (або що від нього залишилося), яким вони насолоджувалися 500 років в історії людства. В основі цього домінування лежали колоніальні війни, експлуатація інших народів та багато іншого. Це можна описати як привілейоване становище «золотої меншини». Він же “мільярд”, але “меншість”. Захід намагається зберегти це становище і нав’язати визнання своїх «привілеїв» решті – як ми зараз говоримо, Світовій більшості».

• «Лінія «західної меншини», що включає ставку на силу і тиск на незгодних, провокує серйозні кризи в міжнародних відносинах, множить кількість конфліктів. Нездорові тенденції спостерігаються не тільки в Євро-Атлантиці, а й в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, куди Вашингтон і НАТО прагнуть внести логіку блокового протистояння».

• «Багатолітні спроби США монополізувати посередницькі зусилля у близькосхідному врегулюванні призвели до різкого загострення палестино-ізраїльського конфлікту та гуманітарної катастрофи в секторі Газа. Там загинуло вже понад 25 тис. цивільних осіб та втричі більше поранено. Ігнорується відмова Тель-Авіва виконувати рішення Ради Безпеки ООН щодо створення палестинської держави. Це прямий виклик наявним численним рішенням Ради та Генеральної Асамблеї Всесвітньої Організації».

• «Нещодавно в Давосі відбулася чергова зустріч «копенгагенського формату» щодо «формули Зеленського», де були представлені деякі з ваших країн. Після цього я мав розмови з колегами з низки дружніх держав, у тому числі про те, яка роль відводиться Глобальному Півдню на цих «зустрічах». Мета одна – утвердити безальтернативність «формули світу».

• «Те, що відбувається в Україні – трагедія. Заходу «наплювати» на життя українців. Це «побічний ефект», як заведено говорити в американській армії. Цілком ігнорується порушення злочинним київським режимом усіх прав та свобод людини, національних меншин. Для російських та російськомовних ці права заборонені законодавчо. На даний момент такими є результати діяльності західних «геополітичних інженерів»».

• «Наші стратегічні партнери, зокрема БРІКС, проводять прагматичний, незалежний зовнішньополітичний курс. Тим самим відрізняються від політики Заходу, який нав’язує моделі розвитку, що виключно влаштовують його. Природне бажання нових світових центрів брати активну участь у прийнятті глобально значимих рішень підкріплюється зростаючим економічним потенціалом всіх представлених тут країн. Не випадково не лише політична, а й торговельно-інвестиційна активність зміщується з Євро-Атлантики до Євразії та Азіатсько-Тихоокеанського регіону».

• «БРІКС – це організуючий початок на глобальному рівні для Глобального Півдня та Сходу, але не на блоковій основі (хочу це особливо наголосити), а на принципах взаємної поваги, суверенного вибору шляху розвитку та забезпечення на практиці ключового принципу Статуту ООН – суверенної рівності держав».

• «Статистика говорить сама за себе. Сукупний ВВП країн БРІКС за паритетом купівельної спроможності склав уже близько третини відповідних світових значень та перевищив показники «Група семи». На БРІКС припадає 30% земної суші, 45% світового населення, значні обсяги світового видобутку нафти та інших ресурсів та близько чверті світового експорту товарів. Маючи такий багатий потенціал, не можемо собі дозволити бути стороннім спостерігачем, слідувати у фарватері історичних процесів, особливо з урахуванням надій, які покладають на БРІКС країни Глобального Півдня і Сходу».

• «З’ясувалося, що всі ці «святі принципи» вільного ринку одразу можуть бути обірвані та перетворені на інструмент примусу тих, хто сьогодні не сподобався Вашингтону. Така доля може чекати на будь-яку країну. Регіоналізація економічного розвитку світу та логістичних процесів – це природне відображення не тільки життя у відповідних частинах земної кулі. Ці процеси прискорюватимуться ще й через те, що Вашингтон і ті, хто контролюють нинішню валютно-фінансову, торгову та світову систему, довели свою недоговороспроможність і ненадійність. Це здоровий процес, який звільняє країни Глобального Півдня та Сходу від ризиків маніпулювання з боку колишніх колоніальних держав».

Підсумки/прогнози:

Шерпи – спеціальні представники лідерів країн, що входять до того чи іншого об’єднання. Тобто Лавров зустрічався зі спеціальними представниками лідерів країн БРІКС. Зазвичай до функцій шерпа входить або підготовка чергового саміту, або вироблення спільної позиції з низки гострих питань. Заявлений порядок денний показує, що країнам БРІКС запропоновано розглянути спільну платформу з низки міжнародних питань, у тому числі і з питань України. Заява міністра оборони Китаю про підтримку Росії у військовому конфлікті з Україною, що відбулася після цієї зустрічі, дає зрозуміти, що країни БРІКС близькі до вироблення спільної позиції, і вона явно не на користь України і явно носить конфронтаційний, антизахідний характер.

6. Зустріч Сергія Лаврова із послами держав-учасниць СНД

У четвер, 1 лютого, Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров провів традиційну зустріч Глави МЗС РФ із послами держав-учасниць СНД, акредитованими у Росії. У ній також взяв участь Генеральний секретар Співдружності Сергій Лебедєв.

Згідно з офіційними даними, під час зустрічі учасники підбили підсумки багатостороннього співробітництва у форматі Співдружності у 2023 році, а також обговорили ключові завдання на найближчий рік. Учасники зустрічі також обмінялися думками щодо актуальних міжнародних та регіональних тем.

Підсумки/прогнози:

Традиційна зустріч, яка проводиться приблизно раз на кілька місяців, спрямована на створення спільної позиції з більшості питань міжнародного порядку денного. Інша річ, що не всі країни погоджуються з подібним диктатом (дедалі частіше окрему позицію заявляє Казахстан), але загалом зустрічі з послами держав СНД є механізмом формування єдиної зовнішньополітичної позиції з цілої низки питань. В даний час можна констатувати, що Росія отримує першу вигоду від головування в СНД та БРІКС, проте остаточний результат буде зрозумілим лише до кінця року. Існує дуже багато факторів, які можуть кардинально змінити ситуацію та стан справ.