Дмитро Владиславович Шальков народився 10 серпня 1967 року у Москві. Його батьки, полковник міліції Владислав Кузьмич Шальков та Валерія Іванівна Шалькова, обидва 1937 року народження, проживали за адресою: Москва, Ленінградський проспект, будинок 44. Дід Дмитра Шалькова, Кузьма Миколайович Шальков – генерал-майор технічних військ (1901 – 1958), похоронений на Преображенському цвинтарі Москви. Владислав Кузьмич Шальков – начальник управління Державної автоінспекції у Міністерстві внутрішніх справ СРСР, особистість вагома. За відгуками товаришів по службі, «великий ерудит, умів готувати накази начальника главку і рішення колегії такої якості, що їх називали «карбовані документи»: ідеальні формулювання, ретельне ув’язування з оперативною обстановкою, зважені кадрові рішення». Цю якість успадкував і син Дмитро.
У 1984 році закінчив середню школу № 152 Москви і вирішив продовжити кар’єру по військовій лінії. Вступив до Московського вищого загальновійськового командного училища імені Верховної Ради СРСР, яке закінчив у 1988 році. У 1992 році здобув юридичну освіту, а у 2001 році захистив кандидатську дисертацію.
Біографія Дмитра Шалькова – найбільш засекречена із усіх біографій нинішніх керівників Росії. В офіційному доступі знаходиться лише інформація про дату народження та роботу у ФСБ у 2015 – 2018 роках. Це говорить про більш ніж секретні місії, які йому доводилося виконувати за родом своєї діяльності.
This Content Is Only For Subscribers
Як вдалося дізнатися, з 1993 року Шальков працював у Восьмому управлінні Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації – так званий «Особливий відділ», який займається охороною військової таємниці.
Євген Поспєлов дає наступну характеристику Шалькову: «Дмитро Владиславович – боєць, готовий на тривалу битву (все одно будівну, чи руйнівну). Величезна внутрішня сила. Наполегливий, цілеспрямований. Мертва хватка. Незалежний, волелюбний, не сприймає примусу. Почуття власної гідності, владність. Весь світ ділить на поганих і добрих, немає півтонів. Добре вміє приховувати свої думки та емоції. Нетерплячий, не приймає авторитетів. Прагнення помститися кривднику (якщо з’являються). Має певний магнетизм і вплив на людей. Може бути грубий, норовливий, тиранічний до себе та інших.
Приємна зовнішність, що викликає в інших симпатію. Іноді емоції переважають над здоровим глуздом і тоді він буває упереджений у своїх думках. Людина вразлива та емоційна. Оптиміст. Чутливість робить його співчутливим та розуміючим. Жива уява.
Нерозумні статеві зв’язки. Сентиментальність та сильна чутливість грає на руку особам протилежної статі, які їм «крутять».
Схильність добре і смачно поїсти, звідси надмірна вага.
Обережність, консерватизм, організаторський талант. Суворий, дисциплінований. Не надає значення зовнішнім життєвим зручностям. Йому характерне почуття власної гідності та почуття обов’язку.
Міцна статура справляє враження сили. Честолюбний, жадає визнання та оплесків за свої справи. Не терпить втручання. Він саме той, хто діє та досягає. Сильна воля. Енергійно і рішуче досягає поставленої мети.
Бажання сенсаційних процесів, що пояснюється егоїзмом. Іноді втрачає самовладання та самоконтроль. Його притягує війна, всілякі протистояння, протиріччя. Честолюбні помисли, впевненість у собі, сильна воля до перемоги. Дуже хоче бути впливовим та залишити свій слід в історії. Великодушність та оптимізм. Веселий привітний характер. Комунікабельність, готовність прийти на допомогу.
Нетерпіння до лицемірства та соціальної несправедливості. Застосовує тонкі методи для виконання професійного завдання».
Микола Горохов дає йому наступну характеристику: «Патріот Росії користується великим авторитетом у силових структурах, головні якості – вірність, цілеспрямованість, старанність, вміння в будь-якій ситуації залишатися в тіні».
З 2010 року Шальков працював у Головному військовому слідчому управлінні Слідчого комітету, зокрема, розслідував справи, пов’язані з діяльністю колишнього міністра оборони Анатолія Сердюкова. Оскільки Сердюков – зять колишнього прем’єр-міністра Віктора Зубкова, а той, у свою чергу, є родичем Миколи Патрушева, на певному відрізку часу Шальков увійшов у конфлікт зі структурами Патрушева. Зваживши всі «за» та «проти», він погодився на компромісний варіант: він добровільно перейшов зі Слідчого комітету до ФСБ, під крило Патрушева (хоча раніше вважалося, що Шальков – найближчий соратник та друг голови Слідчого комітету Олександра Бастрикіна, у якого традиційно відмічалося протистояння з Патрушевим, Чемезовим та його командою). Зрозуміло, що справа Сердюкова була «похована». У лютому 2014 року Шальков закрив справу щодо корупційних дій Сердюкова, оскільки він підпадав під амністію з приводу 20-річчя Конституції Російської Федерації.
У березні 2014 року генерал-лейтенант Шальков отримує звання генерал-полковника юстиції.
Через рік, у березні 2015 року було відправлено у відставку 65-річного генерал-полковника юстиції Юрія Горбунова на прізвисько «Борода», який обіймав посаду статс-секретаря ФСБ і протягом 11 років займався слідством ФСБ. Його місце зайняв Дмитро Шальков, якого перевели у відомство Олександра Бортнікова зі Слідчого комітету.
Важливий момент: на посаді статс-секретаря та першого заступника директора Федеральної служби безпеки Російської Федерації Дмитро Шальков відповідав за взаємодію спецслужби з органами влади, а також займався питаннями кібероперацій та кібербезпеки. Саме він виступав головним спікером відомства на тему хакерських атак. Він же ходив до Держдуми зі звітом про успіхи ФСБ у боротьбі з кіберзлочинцями.
27 січня 2016 року Шальков доповідав: «Минулого року кількість хакерських атак на вітчизняні офіційні інформаційні ресурси зросла майже вдвічі порівняно з 2015 роком. ФСБ готова до протистояння кібератакам, і жодного «проміжного розгону» їй не потрібно». Шальков також повідомив, що за фактом DDoS-атак на російські банки, які мали місце восени минулого року, вже порушено кримінальну справу і триває слідство.
На початку 2017 року Шальков повідомив, що порушено кримінальну справу після атак хакерів на російські банки, які сталися восени 2016 року.
«Об’єктами зловмисників стали Сбербанк, Росбанк, Альфа-банк, Банк Москви, Московська біржа та інші», – сказав Шальков, зазначивши, що всі атаки були нейтралізовані. У 2016 році, за його словами, було здійснено понад 70 млн. спроб злому. Цей показник утричі більший, ніж роком раніше, додав він».
Під час виступу у Держдумі у березні 2017 року заступник директора ФСБ представив пакет урядових законопроектів «Про безпеку критичної інформаційної інфраструктури (КІІ) РФ». Документ встановлює основні принципи забезпечення безпеки КІІ, повноваження держорганів РФ у сфері забезпечення її безпеки, а також права, обов’язки та відповідальність осіб, які володіють на праві власності або іншій законній підставі об’єктами КІІ, операторів зв’язку та інформаційних систем, що забезпечують взаємодію цих об’єктів».
Вважається, що саме Дмитро Шальков займався процесом створення структур, які займаються кібер-атаками на користь Російської Федерації (найвідоміший проект – «Ольгинська група»). Структури фінансувалися бізнесменом Євгеном Пригожиним із найближчого оточення Володимира Путіна. Також саме Шалькову належала ідея запустити пранкерів, що копіюють голоси та манеру спілкування перших осіб різних держав: пранкери «Лексус» та «Вован» періодично дзвонять політикам у різних країнах світу і, представившись тим чи іншим президентом, прем’єр-міністром, керівником організацій, або збирають необхідну інформацію, або ставлять посадових осіб у кумедне становище, зливаючи всю розмову у відкритий доступ. Система організації розмови, доступ до спецзв’язку, ключі та шифри – все це знаходилося під контролем Шалькова.
Навесні 2018 року з’явилася інформація про те, що Дмитра Шалькова може бути призначено на посаду помічника Президента РФ – начальника Контрольного управління Президента. Головні завдання контрольного управління президента – контроль та перевірка виконання рішень президента федеральними та регіональними органами влади; контроль реалізації програмних документів глави держави, у тому числі щорічних послань до Федеральних зборів. З серпня 1996 року до березня 1997 року начальником управління був Олексій Кудрін (нині — голова Рахункової палати). Після нього управління очолювали зокрема Володимир Путін (з березня 1997 по травень 1998 року), Микола Патрушев (серпень—жовтень 1998 року) та Євген Лісов (жовтень 1998 року — травень 2000 року).
Упродовж 10 років на чолі контрольного управління президента стояв виходець зі структур «Газпрому», однокурсник Дмитра Медведєва Костянтин Чуйченко. 2008 року саме Медведєв покликав його на роботу до адміністрації президента. Чуйченко на той момент котирувався як успішний бізнесмен і управлінець: він очолював юридичний департамент «Газпрому» і водночас обіймав посаду виконавчого директора у швейцарській компанії RosUkrEnergo AG, якою йшла вся торгівля російським природним газом.
Контрольне управління президента — не надто публічна структура, проте вона відіграє важливу роль у боротьбі з корупцією. Разом із Рахунковою палатою та силовими підрозділами контрольне управління стежить за тим, хто і як втілює в життя ініціативи Кремля і хто які припускає при цьому порушення.
Після того, як у 2012 році Володимир Путін повернувся до Кремля, Костянтин Чуйченко зберіг свою посаду. ЗМІ писали, що свою роль у цьому могло відіграти минуле однокурсника Медведєва: до приходу у «Газпром» він служив в органах держбезпеки. Однак у 2018 році, після скандалу з подорожжю Сергія Приходька на яхті в компанії олігарха Олега Дерипаски, в уряді виявилася вакантною посада керівника апарату. На нього на початку травня Дмитро Медведєв запросив Костянтина Чуйченка.
Наприкінці травня 2018 посаду керівника Контрольного управління Адміністрації Президента РФ очолив генерал-полковник Дмитро Шальков. Його першим заступником став також представник ФСБ генерал Валентин Летуновський, який характеризується як «жорсткий і вольовий функціонер».
Він відразу змінив стиль керівництва та дав нові методичні вказівки. Якщо за Чуйченка основним напрямом був контроль за виконанням доручень Президента урядом та губернаторами, то тепер – дуже серйозний крен у бік саме силового контролю від ФСБ та Слідчого комітету (з активізацією кримінального переслідування винних). Дуже тісно Шальков взаємодіє з Рахунковою палатою (А. Кудрін).
З’явилася вимога до федеральних міністрів та губернаторів, щоб їх доповіді не перевищували 2 – 3 сторінок формату А-4 – доповідати коротко та по суті (Чуйченко вимагав розлогих та деталізованих звітів та доповідей). Також на міністрів та губернаторів покладено відповідальність за орфографічні помилки та стилістику тексту. Кожна доповідь має супроводжуватись додатковим аналітичним матеріалом.
Наприкінці серпня 2018 року відбулася досить примітна подія, яка ілюструє те, наскільки зріс вплив Контрольного управління. Під час наради у віце-прем’єра Акімова представники майже всіх міністерств слухали доповіді заступників міністрів, які займаються цифровим розвитком. Окремо виступали Мінекономрозвитку, Мінпромторг та АСІ щодо «цифрових» бюджетів нацпроектів. Усі виступи, а також пропозиції до протоколу рішення за підсумками наради були заздалегідь узгоджені з Апаратом уряду та особисто з Акімовим. Але на нараду несподівано приїхав заступник начальника КЗАП генерал Валентин Летуновський. Він дві години мовчки слухав виступи чиновників та експертів, а потім сказав, що не згоден ні з чим, і просить усіх доповідачів в індивідуальному порядку погодити свої пропозиції з Контрольним управлінням АП.
На самому початку вересня 2018 року, за наявною інформацією, Дмитро Шальков написав доповідну на ім’я Президента про необхідність до 2020 року «прибрати з політики» В’ячеслава Володіна, знизивши його зі статусу спікера Державної Думи до статусу рядового депутата (нібито «за власним бажанням»). Шальков вважає, що саме Володін винен у тому, що «Єдина Росія» стала громіздкою та абсолютно неефективною структурою, а також Володін «збирає весь негатив влади».
У 2020 році Агентства політичних та економічних комунікацій опублікувало свій щорічний рейтинг «100 провідних політиків у Росії», в якому Шальков посів 83 позицію. 2022 року, згідно з рейтингом «Індекс влади» проекту «Давидів.індекс» Шальков посів 95 місце.
Одружений (про дружину відомості відсутні). Дочка Даша.
