На початку травня 2023 року значно активізувалися розмови про стан здоров’я президента Білорусі Олександра Лукашена. Після 28 квітня Лукашенко на певний час зник із медіа-простору. 5 травня він з’явився на черговому заході, але виглядав доволі хворобливо, прочитав короткий спіч і загалом перед камерами пробув близько 10 хвилин. Тоді ж заговорили про хворобу Лукашенка і про його можливу відставку з посади президента. 9 травня він таки прилетів до Москви на парад з нагоди Дня Перемоги, проте не зміг прочитати вітальне слово (замість нього виступив міністр оборони Віктор Хренін). Також Лукашенко не залишився на урочистий обід та відлетів до Мінська. Виглядав він хворобливо, його права рука була перебинтована.
У своєму нещодавньому аналітичному огляді щодо суспільно-політичної ситуації в Білорусі Ascolta розглядала основні версії, пов’язані з хворобою Лукашенка. Проте, вже наприкінці травня одразу декілька наших джерел заявили про зміни у стані здоров’я білоруського президента, які викликали певні занепокоєння у політичному середовищі.
У даному матеріалі Ascolta пропонує власний аналіз внутрішньополітичної ситуації в Білорусі, яка може мати значний влив й на геополітичну ситуацію.
This Content Is Only For Subscribers
За інформацією Ascolta, наприкінці травня стан здоров’я президента Республіки Білорусь погіршився, проте не є критичним. На початку травня він пройшов традиційний курс лікування щитовидної залози. Однак в період інтенсивної терапії у нього проявилися ознаки гострого респіраторного захворювання (практично одночасно ці ж симптоми проявилися у його прес-секретарки Наталі Ейсмонт та у одного з охоронців). У результаті лікарі констатували серйозні ускладнення для голосових зв’язок та серця (міокардит). Саме з цим була пов’язана незвично мовчазна поведінка Лукашенка.
Враховуючи вікові зміни та наявність у білоруського президента діабету, хвороба протікала з ускладненнями. Також джерела Ascolta вказують на хворобу нирок у Лукашенка, у зв’язку з чим, після повернення з Москви у середині травня він пройшов процедуру гемодіалізу. Зараз президент Білорусі поступово відновлює своє здоров’я. Попри обмеження, які встановили лікарі, Лукашенко намагається демонструвати повну працездатність.
Раз на рік Лукашенко проходить курс лікування у Об’єднаних Арабських Еміратах (клініка Burjeel Hospital в Абу-Дабі). Дана інформація стала загальновідомою ще у 2019 році. За інформацією Ascolta, цього року він відвідав клініку по дорозі з Зімбабве в Білорусь. Відомо, що група лікарів з ОАЕ 4 травня прибули до Мінська. Поруч з Лукашенком постійно перебувають його особистий лікар Ірина Абельська (мати молодшого сина Лукашенка Миколи) та ще один особистий лікар з Китаю. Також, для консультацій викликали лікарів із московського медичного центру ім. Бакулєва. Стан здоров’я Лукашенка характеризується то значними припливами енергії, то раптовою втомою.
Між тим в оточенні Лукашенка розгорнулася серйозна боротьба за владу. Ascolta пропонує власне бачення основних груп впливу та дійових осіб, які можуть претендувати на формування нової влади в Білорусі, у випадку подальшого погіршення здоров’я Лукашенка.
Наталя Кочанова (народилася 25 вересня 1960 року у Полоцьку). Голова Ради Республіки (верхньої палати) Національних зборів Республіки Білорусь. Очолює найбільш проросійську так звану «вітебську групу» в білоруському політикумі. Близька подруга Валентини Матвієнко. До даної групи можна також віднести главу Адміністрації президента Ігоря Сергієнка, спікера нижньої палати Володимира Андрейченка, помічника президента Володимира Косинця (останній також активно займається здоров’ям Лукашенка – як лікар за фахом). Наприкінці грудня 2022 року у Білорусі було прийнято закон, згідно з яким у разі відставки президента або фізичної нездатності ним виконувати свої функції, обов’язки глави держави переходять до голови Ради Республіки. Кочанова вже зараз намагається вести активну роботу як у Росії (минулого року вона отримала російський Орден Дружби, а у листопаді перебувала у Москві з триденним візитом), так і у Європі (11 травня у Міністерстві закордонних справ Австрії відбулися закриті слухання за участю представників «команди Кочанової», в ході яких білоруська сторона повідомила про плани на випадок приходу Кочанової до влади; вони заявили, що Кочанова провела переговори з представницею поміркованої опозиції Ганною Канопацькою, запропонувавши їй пост прем’єр-міністра). Також Кочанова заявила про бажання поступово нормалізувати стосунки з Заходом.
Олександр Вольфович (народився 28 червня 1967 року). Державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь. Генерал-лейтенант. Згідно з квітневим декретом (2021 року), у разі насильного відсторонення президента РБ або спроби державного перевороту, влада в Республіці переходить до Ради безпеки Республіки Білорусь. Це визначає Вольфовича як одного з потенційних кандидатів на пост глави держави. У своїх намірах він намагається заручитися підтримкою іншої проросійської групи, до якої входять міністр оборони Віктор Хренін, начальник особистої охорони Лукашенка полковник Микола Карпенков, прем’єр-міністр Роман Головченко. Дана група орієнтується на Адміністрацію президента Російської Федерації. За інформацією Ascolta, полковник Карпенков перебуває у дружніх стосунках з генералом Ігорем Масловим, керівником департаменту зв’язків з близьким зарубіжжям. Саме через Карпенкова ведеться фінансування таких одіозних пропагандистів, як Шпаковський, Азарьонок та інші.
Андрій Равков (народився 25 червня 1967 року). Надзвичайний і повноважний посол Республіки Білорусь у Азербайджані. Генерал-полковник. Колишній міністр оборони і державний секретар Ради безпеки РБ. Джерела Ascolta називають Равкова можливим спадкоємцем Лукашенка. В Білорусі говорять про те, що наступним президентом може бути «відомий дипломат і генерал, яскравий патріот». Під ці ознаки підпадає саме Равков. У нього тісні зв’язки з Віктором Шейманом, який відповідає за контакти з Африкою та Китаєм, а також курує приватну військову компанію «Гард-Сервіс». На боці Равкова можуть виступити старший син Лукашенка Віктор, міністр закордонних справ Сергій Алейнік, голова КДБ Іван Тертель, помічник президента Валерій Вакульчик. Головна умова його висунення – призначення Віктора Лукашенка прем’єр-міністром, покращення стосунків з Заходом (при збереженні балансів з Росією).
1 червня в Мінськ приїхали секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев, глава ФСБ Олександр Бортников і голова зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін. Окрім цього, на спільній нараді з Олександром Лукашенко були присутні й голови спецслужб інших країн-членів СНД. Раніше Ascolta писала про плани щодо створення єдиної наддержавної розвідувальної структури за прикладом західної «Five Eyes», тому дана нарада може розглядатися саме у цьому ключі. Проте, джерела Ascolta підтверджують інформацію щодо обговорення під час наради можливого транзиту влади в Білорусі.
У той же день стало відомо про візит Віктора Лукашенко у Пекін, який багато аналітиків сприйняли як демонстрацію позиції Китаю щодо наступного президента Білорусі. Ascolta розглядає подібний варіант лише при дотриманні певних умов, які можуть проявитися вже найближчим часом. Перш за все, мова йде про позачергові вибори у Республіці, або ж отримання Віктором Лукашенко місця у Раді Республіки (верхній палаті), після чого його можуть призначити на місце Кочанової (примітно, що сама Кочанова була призначена на цю посаду за такою ж схемою). У даному випадку Віктор Лукашенко може зайняти місце президента у випадку серйозного погіршення стану здоров’я його батька.
У той же час, варто звернути увагу на позиції міністра внутрішніх справ Івана Кубракова, помічника президента Юрія Караєва та прес-секретарки Лукашенка Наталі Ейсмонт, які наразі не демонструють власних позицій, проте можуть мати серйозний вплив на внутрішньополітичні процеси.
На думку Ascolta, за умови відставки Лукашенка у найближчий час та активізації внутрішньої боротьби за владу, представники опозиції (Тихановська та компанія), не володіють жодними інструментами впливу для створення конкуренції оточенню Лукашенка.
У той же час варто зазначити, що Росія зробила усе, щоби забезпечити свої інтереси в Білорусі за будь-яких умов. Говорити про радикальні зміни у зовнішній політиці Білорусі у випадку передачі влади іншому президенту не доводиться. Враховуючи серйозні впливи на зовнішню політику РБ з боку Китаю та Ватикану, Білорусь буде найближчими роками вибудовувати модель «геополітичного трикутника балансів».
