У цьому дайджесті Ascolta представляє всебічний аналіз ключових політичних, економічних і соціальних подій у Росії, які безпосередньо впливають як на внутрішні процеси, так і на міжнародні відносини країни. Ми детально розглядаємо, як рішення російської влади, економічні зміни та суспільні настрої формують політичний порядок денний і впливають на стабільність усередині країни.
Особлива увага приділяється наслідкам цих подій для зовнішньої політики Росії, її взаємовідносин з ключовими міжнародними гравцями, а також можливим змінам у глобальному геополітичному ландшафті.
ОГЛЯД ОФІЦІЙНИХ ПОДІЙ
- Президент РФ
Після проведення саміту БРІКС, який проходив у Казані 22-24 жовтня, російський президент повернувся до внутрішньополітичного порядку денного, зосередившись переважно на економічних питаннях. Водночас в інформаційному порядку денному знову активізувалася тема війни та можливих шляхів її припинення. З іншого боку, багато процесів у Кремлі виявилися замороженими у зв’язку з очікуваннями результатів президентських виборів у США. І йдеться не тільки про українське питання, а й про цілу низку геополітичних процесів, результат яких однозначно залежатиме від подальшої конфігурації влади у Вашингтоні.
Свій тиждень Володимир Путін розпочав із проведення наради з економічних питань. Традиційно вона пройшла в онлайн-форматі. У нараді також узяли участь голова Уряду Михайло Мішустін, керівник Адміністрації Президента Антон Вайно, заступник Голови Уряду – Керівник Апарату Уряду Дмитро Григоренко, заступник голови Уряду Олександр Новак, заступник голови Уряду Марат Хуснуллін, заступник керівника Адміністрації Президента Максим Орєшкін, Міністр промисловості та торгівлі Антон Аліханов, Міністр фінансів Антон Силуанов, а також голова Центрального банку Ельвіра Набіуллі, заступник голови Уряду Олександр Новак.
Під час наради було обговорено питання, “що мають важливе значення для підтримки ділової, інвестиційної активності в регіонах, та й у Росії загалом”. У вступній промові президент зазначив, що незважаючи на те, що динаміка ВВП у третьому кварталі поточного року дещо сповільнилася, економіка Росії продовжує, проте, зростати. За оцінкою Мінекономрозвитку, за січень – серпень ВВП додав 4,2%. Також, за словами Путіна, скорочується безробіття серед молоді віком до 25 років: зараз воно становить менше 9%. За рік воно знизилося більше ніж на 2% – з 11,6%. При цьому основним доповідачем на нараді стала Ельвіра Набіулліна.
У цьому контексті важливо зазначити, що напередодні наради з економічних питань Центральний банк Росії підвищив ключову ставку відразу на 200 б.п. – з 19 до 21%, що стало абсолютним рекордом. Попередній максимум становив 20% і був досягнутий у лютому 2022 року на тлі заморозки золотовалютних резервів РФ за кордоном. За словами Набіулліної, ця ситуація спричинена інфляцією, яка демонструє вищий від прогнозованого рівень. Наразі, за офіційною інформацією, вона становить 8.62%, хоча попередній прогноз був розрахований на її зниження до 4,5-5% до кінця року. Безумовно, говорити про серйозні проблеми для російської економіки не доводиться, однак вимушене реагування президента на дану ситуацію може свідчити про посилення невтішних тенденцій для військової економічної системи.
Уже у вівторок, 29 жовтня, Володимир Путін провів тренування стратегічних сил стримування. З державного випробувального космодрому Плесецьк по полігону “Кура” на Камчатці виконано пуск міжконтинентальної балістичної ракети “Ярс”. З акваторії Баренцового моря з атомного ракетного підводного крейсера стратегічного призначення “Новомосковск” і Охотського моря з атомного підводного крейсера “Князь Олег” виконано пуски балістичних ракет “Синява” і “Булава”. Також до тренування залучалися літаки дальньої авіації Ту-95МС, які виконували пуски крилатих ракет повітряного базування.
“З огляду на зростання геополітичної напруженості, появу нових зовнішніх загроз і ризиків, важливо мати сучасні та постійно готові до бойового застосування стратегічні сили. Будемо й надалі вдосконалювати всі їхні компоненти. Ресурси для цього є. Підкреслю, ми не збираємося втягуватися в нову гонку озброєнь, однак підтримуватимемо ядерні сили на рівні необхідної достатності”, – заявив російський президент за підсумками тренування. Примітно, що самі пуски ракет відбулися рівно за тиждень до президентських виборів у США.
Цього ж дня президент виступив на пленарній сесії конгресу “Національна охорона здоров’я 2024”. У своєму виступі Путін торкнувся питань виробництва вітчизняних медикаментів, розвитку системи охорони здоров’я, а також збільшення середньої тривалості життя: “Одна з головних цілей на майбутні роки – підвищення тривалості життя. І особливо підкреслю необхідність зниження тут диференціації в показниках за цим параметром між регіонами. Добре відомо й те, що тривалість життя чоловіків у нас поки що нижча, ніж жінок. Потрібно послідовно вирішувати всі ці проблеми. Загалом тривалість життя має сягнути в середньому 78 років. А надалі, як раніше і планували, належить вийти на рівень “80 плюс””.
У середу, 30 жовтня, Володимир Путін, у режимі відеоконференції, провів нараду з членами Уряду. Головним доповідачем на нараді виступила міністр сільського господарства РФ Оксана Лут з доповіддю про комплексний розвиток сільських територій у перспективі до 2030 року. Крім цього, президент заслухав звіти профільних міністрів про запуск опалювального сезону і процес газифікації на регіональному рівні.
Примітно, що в п’ятницю, 1 листопада, Володимир Путін провів лише одну зустріч – з главою Хакасії Валентином Коноваловим. Традиційну нараду з постійними членами Ради Безпеки цього разу було перенесено на суботу. Головною темою наради стало питання інформаційної безпеки, зокрема в інтернеті. З доповіддю на цю тему виступив Міністр цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій Максут Шадаєв.
- Міністерство закордонних справ РФ
За підсумками минулого тижня представники Міністерства закордонних справ РФ продовжили активну зовнішньополітичну діяльність. Зокрема продемонстрували зусилля і щодо відновлення діалогу з європейськими державами. Нижче представлено ключові події, на які варто звернути увагу:
- У понеділок, 28 жовтня, на сайті МЗС РФ з’явилася досить розгорнута замітка до 100-річчя встановлення дипломатичних відносин між Радянським Союзом і Францією. Зокрема, МЗС зазначає, що “після початку [так званої] “СВО” Париж перетворився на одного з найзавзятіших співучасників розв’язаної Заходом гібридної війни проти Росії. Важко впізнати колишню Францію в тій несамостійній державі, яка проповідує русофобію, накачує злочинний київський режим озброєннями і доходить до міркувань про відправлення на Україну західних військовослужбовців. Проте в Москві переконані, що нікому не під силу викорінити ті почуття симпатії, поваги і причетності до історичних доль один одного, які пов’язують народи Росії і Франції”.
- Цього ж дня Сергій Лавров провів переговори з Міністром закордонних справ Держави Кувейт Абдуллою Алі аль-Ях’єю. Сторони обговорили ситуацію на Близькому Сході та можливі спільні ініціативи щодо припинення вогню з метою політико-дипломатичного врегулювання. Також зазначається, що в розмові обговорювали ситуацію в Сирії та Ємені.
- 29 жовтня Сергій Лавров провів зустріч із послами країн-членів БРІКС. Під час зустрічі підбивалися підсумки нещодавнього саміту, а також узгоджувалися подальші дії в реалізації спільних цілей. Водночас зазначається, що під час зустрічі відбувся обмін думками щодо ситуації в Україні. З російського боку було детально роз’яснено принципові підходи до припинення війни на основі ініціативи Володимира Путіна від 14 червня. Акцентовано основні елементи позиції Москви, включно з виведенням українських військ з усіх регіонів РФ (зокрема й тимчасово окупованих областей України), визнанням їхньої російської приналежності, відмовою Києва від заявки на членство в НАТО, скасуванням західних санкцій проти Росії, повним і гарантованим забезпеченням прав російськомовних громадян України.
- Також, 29 жовтня, МЗС Росії внесло 9 співробітників Міністерства оборони Нової Зеландії до санкційного списку, заборонивши їм в’їзд на територію РФ. В офіційному повідомленні наголошується, що “у відповідь на політично вмотивовані санкції проти російських фізичних і юридичних осіб з боку уряду Нової Зеландії, що запроваджуються в рамках русофобської кампанії “колективного Заходу”, в’їзд до Російської Федерації на безстроковій основі закривають додатково дев’ятьом новозеландцям з-поміж керівництва Міністерства оборони і збройних сил Нової Зеландії, що формують у цій країні антиросійський порядок денний”.
- У четвер, 30 жовтня, МЗС Росії викликав посла Фінляндії в Росії Марію Ліівалу, заявивши їй рішучий протест у зв’язку з діями фінської Служби судових приставів, яка наклала арешт на 45 об’єктів нерухомості у Фінляндії, які належать Російській Федерації, зокрема на ті, які використовує Посольство зі службовою метою і які захищені дипломатичним імунітетом. Російська сторона зажадала від Фінляндії “переглянути в найкоротші терміни нелегітимне рішення, що грубо порушує положення Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року”.
- 31 жовтня Сергій Лавров вирушив до Мінська, де взяв участь у II Мінській міжнародній конференції з євразійської безпеки. На полях конференції Лавров провів окремі переговори з Міністром закордонних справ Білорусі Максимом Риженковим, Заступником Голови Уряду Республіки Сербія Александром Вуліном, спеціальним представником Уряду КНР у справах Євразії Лі Хуеєм, а також Міністром зовнішньоекономічних зв’язків і закордонних справ Угорщини Петером Сіярто. За підсумками останньої зустрічі було опубліковано офіційний пресреліз, у якому зазначено, що “сторони провели обмін думками щодо ключових питань діяльності ООН та актуальних міжнародних проблем, включно із ситуацією навколо України”.
- У п’ятницю, 1 листопада, в турецькому виданні “Hürriyet” було опубліковано інтерв’ю Сергія Лаврова, в якому він відповів на запитання щодо перспективи вступу Туреччини до БРІКС, ситуації навколо України, а також можливого просування у вирішенні сирійського питання. Зокрема, Лавров заявив, що Туреччина здатна зробити вагомий внесок у подальший розвиток БРІКС. Також, у контексті України він зазначив, що “Росія відкрита до політичного врегулювання. Але мова повинна йти не про тимчасове припинення вогню, а про завершення конфлікту шляхом усунення його першопричин. До них належить розширення НАТО на схід, створення загроз життєвим інтересам безпеки Росії, порушення “київським режимом” прав росіян і російськомовних жителів України”. Примітно, що 3 листопада міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що “справедливе рішення війни має бути знайдено в рамках територіальної цілісності України”. Не виключено, що подібний обмін заявами є частиною більш глобальних переговорів між Москвою та Анкарою. Найближчим часом Володимир Путін може відвідати Туреччину і зустрітися з Реджепом Ердоганом. Однак варто розуміти, що цей візит здійснитися лише в тому разі, якщо сторони досягнуть угод з питань Сирії, БРІКС, Палестини та України.
- Також Сергій Лавров провів переговори з Міністром закордонних справ Корейської Народно-Демократичної Республіки Цой Сон Хі, яка прибула до Москви з робочим візитом. У пресрелізі за підсумками переговорів не згадується про відправлення північнокорейських військ у Росію, однак Лавров зазначив, що “наразі налагоджено тісні контакти між військовими двох країн і по лінії служб безпеки. Це дає змогу вирішувати практично значущі та важливі завдання для безпеки громадян наших країн”.
- Цього самого дня офіційний речник МЗС РФ Марія Захарова підтвердила інформацію про те, що на початку грудня Сергій Лавров планує відвідати Мальту для участі в зустрічі Ради міністрів закордонних справ Організації з безпеки і співробітництва в Європі (СМЗС ОБСЄ). У цьому разі Лавров уперше відвідає країну – члена Євросоюзу з моменту початку повномасштабної агресії Росії проти України. За словами Захарової, “країна, яка приймає цей захід, повинна забезпечити можливість роботи всім країнам-членам ОБСЄ”. Як відомо, 2022 року Польща, яка головувала в ОБСЄ, відмовилася пустити Лаврова на Раду міністрів, засідання якої проходило в місті Лодзі. Водночас, на засіданні СМЗС у 2023 році, у Північній Македонії, Лавров потрапив завдяки тому, що виняток для його прольоту зробила Греція. Спікер Єврокомісії Петер Стано тоді заявив, що “з будь-яких санкцій бувають винятки”. На цьому ж засіданні було ухвалено рішення обрати Мальту головою ОБСЄ на 2024 рік замість Естонії.
- Уряд РФ
Уряд РФ минулого тижня працював у штатному режимі. Нижче представлено основні події, на які варто звернути увагу:
- У понеділок, 28 жовтня, перший заступник Голови Уряду Росії Денис Мантуров з робочим візитом відвідав Білорусь. Під час візиту Мантуров провів зустріч із президентом Білорусі Олександром Лукашенком, переговори з прем’єр-міністром Романом Головченком, а також відвідав низку промислових підприємств. Зазначається, що Лукашенко і Мантуров обговорили питання торговельно-промислового співробітництва Росії та Білорусі, а також зазначили, що товарообіг між країнами за підсумками минулого року збільшився більш ніж на 5% і досяг майже 47 млрд доларів.
- У четвер, 31 жовтня, відбулося чергове засідання Уряду РФ. Основними темами для обговорення стали поправки до проєкту федерального бюджету на 2025-2027 роки, розширення прав і гарантій працевлаштування для учасників [так званої] “СВВ”, а також зменшення платежів з податку на видобуток корисних копалин. З основною доповіддю про поправки до проєкту федерального бюджету на 2025-2027 роки виступив міністр фінансів Антон Силуанов.
ПІДСУМКИ ТИЖНЯ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ВІД ASCOLTA
Минулий тиждень показав, що Російська Федерація живе в парадигмі двох подій – саміту БРІКС і президентських виборів у США. У першому випадку ми бачимо поступове загасання інформаційних хвиль і бажання переосмислити подію. У другому випадку – очікування якогось проміжного результату, після якого можливі корективи зовнішньої політики і побудова планів на майбутнє. Як проміжна стадія між двома подіями – щорічний Валдайський форум, що розпочинається наступного тижня, один з основних дискусійних майданчиків Росії.
Важливо те, що минулого тижня мав місце форум з безпеки в Євразії, що пройшов у Мінську – він був задуманий як своєрідне продовження форуму БРІКС. Виступ Лаврова на цьому форумі був досить відвертим і прямолінійним: Росія не має наміру йти на поступки. Принаймні на нинішньому етапі.
Водночас інформація від джерел Ascolta свідчить про те, що Росія все ж таки залишає місце для можливості переговорного процесу із Заходом щодо України. Але при цьому вона намагається “тихою сапою” просувати свої інтереси в Європі – через певні зміни в елітному ландшафті. Відомо, що раніше Росія намагалася встановити контакти з Кемі Баденок, яка минулого тижня очолила Консервативну партію Великої Британії. Повернення в німецьку політику Герхарда Шредера, друга Росії, теж є серйозним сигналом. Росія вичекала момент і тепер гратиме на “втомі Європи”, розуміючи, що попереду можливі проблеми у відносинах ЄС і США, і тоді Росія буде готова зробити Європі низку вигідних економічних пропозицій в обмін на політичні рішення.
Посилення позицій Росії за рахунок контингенту військовослужбовців з КНДР також показує, що Росія не збирається відступати або проводити непопулярні дії (мобілізація громадян). По суті, Росія знайшла додатковий ресурс, який готова використовувати у війні з Україною, не вдаючись до дій, здатних налаштувати громадськість проти російського керівництва.
У кадровому плані можна відзначити серйозне зміцнення позицій помічника президента Максима Орєшкіна, який тепер відповідальний за координацію дій між Російською Федерацією і країнами БРІКС. Орєшкін залишається улюбленцем Путіна, впливаючи на весь економічний блок у російських елітах.
Наступний тиждень, а особливо виступ Путіна на Валдайському форумі і черговість виступів інших учасників, можуть показати, наскільки серйозні зміни в російському суспільстві можуть очікуватися найближчим часом.
