Росія за тиждень: 04.11-10.11

ОГЛЯД ОФІЦІЙНИХ ПОДІЙ

• Президент РФ

Незважаючи на численні спроби демонстративно ігнорувати внутрішньополітичні процеси в США, минулий тиждень у Росії був максимально зосереджений на виборах американського президента, а також на подальшому процесі перебудовування зовнішньополітичної стратегії під нові реалії. 

У понеділок, 4 листопада, свій робочий тиждень Володимир Путін розпочав із зустрічі з Міністром закордонних справ Північної Кореї Цой Сон Хі. Прикметно, що результати переговорів не згадувалися в прес-релізах жодної з країн. Російська сторона лише зазначила, що на зустрічі також були присутні Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров і помічник Президента Юрій Ушаков. Водночас, 9 листопада Володимир Путін підписав законопроєкт, що вимагає ратифікувати договір про “всеосяжне стратегічне партнерство” між РФ і Північною Кореєю. Не виключено, що візит Цой Сон Хі до Москви був фінальною стадією переговорів, під час якої було отримано виконання гарантій обома сторонами. 

Також, а понеділок Володимир Путін провів низку перестановок на регіональному рівні. Зокрема, губернатор Ростовської області Василь Голубєв оголосив про свою відставку, посилаючись на перехід на іншу роботу.  Тимчасово виконуючим обов’язки губернатора було призначено Олексія Смирнова, який раніше обіймав посаду заступника міністра транспорту РФ. Цього самого дня подав у відставку і губернатор Тамбовської області, Максим Єгоров, вказавши на своє швидке призначення на нову посаду, на федеральному рівні. Тимчасово виконувачем обов’язків губернатора став Сергій Іванов, який до цього працював в апараті уряду РФ. Важливо зазначити, що Василь Голубєв вважався креатурою Дмитра Медведєва, а Максим Єгоров входив до орбіти впливу Сергія Собяніна, а також був близький до Сергія Кирієнка. 

У вівторок, 5 листопада, Володимир Путін провів ще дві перестановки серед керівників регіонів. Зокрема, Глава Республіки Комі Володимир Уйба оголосив про свою відставку, вказавши на перехід на роботу на федеральному рівні. Володимир Путін прийняв його відставку і призначив тимчасово виконуючим обов’язки глави Республіки Комі Ростислава Гольдштейна, який раніше обіймав посаду губернатора Єврейської автономної області. У зв’язку з переходом Гольдштейна на нову посаду Путін призначив Марію Костюк тимчасово виконуючою обов’язки губернатора ЄАО. До цього призначення Костюк обіймала посаду заступника директора Вищої школи державного управління Російської академії народного господарства і державної служби при Президентові РФ. Важливо зазначити, що Володимира Уйбу, який пішов у відставку, також вважали креатурою Сергія Собяніна. 

Цього ж дня Володимир Путін прийняв вірчі грамоти у 28 новоприбулих послів іноземних держав. Церемонія відбулася в Олександрівському залі Великого Кремлівського палацу. Вірчі грамоти президенту РФ вручили посли М’янми, Буркіна-Фасо, Малайзії, Боснії і Герцеговини, Албанії, Аргентини, Білорусі, Кенії, Лаосу, Киргизстану, Ефіопії, Нігеру, Вірменії, Азербайджану, Зімбабве. Водночас, серед новопризначених послів були присутні й низка представників держав, які в самій Росії називають “недружніми”. Зокрема, йдеться про послів Японії, Канади, Ізраїлю, Мальти, Італії, Іспанії, Ірландії, Данії, Бельгії, Нідерландів, Фінляндії. Під час церемонії Путін заявив про прагнення Росії до підтримання діалогу і співробітництва з іноземними державами, наголошуючи, що “Росія відкрита для дипломатичних зв’язків і готова взаємодіяти на основі поваги до суверенітету і національних інтересів”.

У четвер, 7 листопада, відбулася одна з ключових політичних подій минулого тижня – виступ Володимира Путіна на пленарній сесії XXI щорічного засідання Міжнародного дискусійного клубу “Валдай”. Темою цьогорічного засідання було запропоновано таку: “Міцний мир – на якій основі? Загальна безпека та рівні можливості для розвитку в XXI столітті”. Раніше Ascolta зазначала, що цей майданчик може бути використаний Путіним для озвучування стратегічно важливих тез у зовнішньополітичних процесах. Ба більше, як стало відомо, цього ж дня відбулася неформальна телефонна розмова між російським президентом і новообраним президентом США Дональдом Трпампом. За наявною інформацією сторони вперше обговорили ситуацію в Україні та подальші шляхи її вирішення. 

Нижче представлені ключові тези з виступу Путіна на засіданні Міжнародного дискусійного клубу “Валдай”:

• “Нам із вами випало жити в епоху кардинальних, по суті, революційних змін, не тільки осмислювати, а й бути безпосередніми учасниками надскладних процесів першої чверті XXI століття”.

• “Колишній устрій світу безповоротно йде, можна сказати, вже пішов, а за формування нового розгортається серйозна, непримиренна боротьба. Непримиренна насамперед з тієї причини, що це навіть не сутичка за владу або за геополітичний вплив. Це зіткнення самих принципів, на яких будуватимуться відносини країн і народів на наступному історичному етапі”.

• “Загрозою є нав’язування, перетворення на норму тоталітарних за своєю суттю ідеологій, що ми бачимо на прикладі західного лібералізму, сьогоднішнього західного лібералізму, який виродився, гадаю, на крайню нетерпимість та агресію до будь-якої альтернативи, до будь-якої суверенної та незалежної думки і сьогодні виправдовує неонацизм, тероризм, расизм і навіть масовий геноцид цивільного населення”.

• “Заклики Заходу завдати стратегічної поразки Росії – країні, що володіє найбільшим арсеналом ядерної зброї, – демонструють позамежний авантюризм західних політиків”.

• “Захід накопичив справді величезні людські, інтелектуальні, культурні, матеріальні ресурси, завдяки яким він може успішно розвиватися, залишаючись одним із найважливіших елементів світової системи. Але саме “одним із”, нарівні з іншими державами і групами країн, що активно розвиваються. Ні про яку гегемонію в новому міжнародному середовищі мови бути не може”.

• “СРСР допомагав державам, які звільнилися від колоніальної чи неоколоніальної залежності, чи то Африка, чи то Південно-Східна Азія, чи то Близький Схід, чи то Латинська Америка. І окремо нагадаю, що саме Радянський Союз у середині 80-х років минулого століття виступив за припинення ідеологічної конфронтації, за подолання спадщини холодної війни, власне, за припинення самої холодної війни і потім за подолання її спадщини, тих бар’єрів, що заважали єдності світу та його всеосяжному розвитку”.

• “У багатополярному світі, що формується, не повинно бути країн і народів, які програли, ніхто не повинен відчувати себе ущемленим і приниженим. Тільки тоді ми зможемо забезпечити справді довгострокові умови для загального, справедливого і безпечного розвитку”.

• “Ми не раз говорили про ту руйнівну роль, яку НАТО продовжувала відігравати, особливо після розпаду Радянського Союзу і Варшавського договору, коли, здавалося б, альянс втратив формальний, раніше декларований привід і сенс свого існування. Мені здається, що Сполучені Штати розуміли, що цей інструмент стає ніби непривабливим, непотрібним, а їм потрібен був і потрібен сьогодні, для того щоб керувати в зоні свого впливу. Тому й конфлікти потрібні”.

• “Після того як закінчилася холодна війна, був шанс подолати і блокове мислення, і блокову політику”.

• “У США в деяких штатах енергоносії коштують утричі, учетверо, а то й уп’ятеро дешевше, ніж у країнах Євросоюзу. Свідомо ухвалюють рішення в податковій системі, знижують податок на прибуток, припустімо, створюють умови для переведення підприємств, цілих підприємств або галузей з Європи на територію США. І деякі переїжджають”.

• “Можна як завгодно лаяти Росію, і, напевно, ми теж припускаємося багатьох помилок, але коли нам, слухайте, кажуть, що ми пішли на підписання Мінських угод щодо України тільки для того, щоб дати можливість Україні переозброїтися, і зовсім не збиралися в мирний спосіб розв’язувати цей конфлікт, про яку довіру може йти мова? Ви що, хлопці? Яка довіра? Ви прямо, публічно заявили, що ви нас надули, збрехали нам і обдурили. А яка довіра? Але нам потрібно повернутися до цієї системи взаємної довіри поступово”.

• “[Про Трампа] я Вам можу сказати: його поведінка в момент замаху на його життя, не знаю, але на мене справила це враження. Він мужня людина виявився. І справа не тільки в піднятій руці і в заклику боротися за їхні спільні ідеали. Річ не тільки в цьому, хоча, звісно, це на драйві такому. Людина проявляє себе в екстраординарних умовах – ось тут людина проявляє себе. І він себе проявив, на мій погляд, дуже правильним чином: мужньо, як чоловік”.

• “І я, користуючись нагодою, хочу привітати його з обранням на пост Президента Сполучених Штатів Америки. Уже говорив, що ми будемо працювати з будь-яким главою держави, якому надасть довіру американський народ. Так буде дійсно і на практиці”.

• “Знаєте, я не вважаю негожим і зі свого боку йому зателефонувати. Не роблю цього, тому що керівники західних держав з якогось етапу мало не щотижня мені дзвонили, а потім раптом припинили. Не хочуть – ну й не треба. Ми, як бачите, живі-здорові, і нічого – розвиваємося, йдемо вперед”.

• “Якщо хтось із них захоче відновити контакти, я завжди говорив, хочу ще раз сказати: ми нічого проти не маємо. Будь ласка, будемо контакти відновлювати і вести дискусії. Але охочих вести дискусію багато, тут ціла зала, але якщо ні, ми будемо з вами вести дискусію тоді”.

• “Ви знаєте, ми ж ніколи не відмовлялися від продовження діалогу в галузі стратегічної стабільності. Не відкрию секрету, всі добре знають, і не тільки в цьому залі, в усьому світі знають добре, що Сполучені Штати ставлять перед собою мету завдати Росії поразки, стратегічної поразки”.

У п’ятницю, 8 листопада, Володимир Путін провів традиційну нараду з постійними членами Ради Безпеки РФ. Зазначається, що ключовою темою наради стало питання про заходи антитерористичної захищеності транспорту і транспортної інфраструктури. З доповідями за темою наради виступили міністр транспорту Володимир Старовойт, а також міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев.

• Міністерство закордонних справ РФ

Минулого тижня зовнішньополітичне відомство РФ багато в чому також проводило свою діяльність у фарватері підсумків президентських виборів у США. Однак, окрім американського, активними залишалися й такі важливі напрямки як Африка, Близький Схід і Центральна Азія. 

Нижче представлено ключові події, на які варто звернути увагу:

• У понеділок, 4 листопада, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова, коментуючи результати другого туру президентських виборів у Молдові, зазначила, що “виборчий процес відзначався безпрецедентними репресіями проти опозиції та незалежних ЗМІ, значним втручанням Заходу і використанням адміністративного ресурсу молдавською владою”. Захарова також вказала на дискримінацію виборців, які проживають у Росії, де для півмільйонної діаспори було відкрито лише дві виборчі дільниці, тоді як у країнах Заходу їхня кількість перевищила 200. Зовнішня підтримка Санду, на думку Захарової, лише посилила розкол у молдавському суспільстві, збільшивши дистанцію між владою та інтересами громадян країни, які виступають за нейтральний статус і багатовікові зв’язки з Росією. Нагадаємо, 3 листопада в Молдові відбувся другий тур президентських виборів, у якому, за даними ЦВК країни, перемогу здобула чинна президентка Майя Санду з результатом 55,33% голосів.

• У вівторок, 5 листопада, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в інтерв’ю МІА “Россия сегодня” підбив підсумки саміту БРІКС і обговорив перспективи подальшого головування Росії. За його словами, саміт у Казані показав “безглуздість спроб міжнародної ізоляції Росії”, зібравши делегації 35 країн і голів ключових міжнародних організацій. Саміт став кульмінацією головування Росії і призвів до ухвалення Казанської декларації, в якій країни-учасниці підтримали реформування світової економічної системи і курс на посилення взаємодії в БРІКС. Лавров наголосив на значущості створення незалежних фінансових платформ і розширення розрахунків у національних валютах для підвищення стійкості до зовнішніх ризиків. Торкаючись палестино-ізраїльського конфлікту, Лавров наголосив, що країни БРІКС єдині в захисті прав мирних жителів Гази і підтримують резолюцію про припинення вогню. Росія спільно з партнерами внесла проєкт резолюції в ООН, але його заблокували США. На думку Лаврова, “політизована позиція Вашингтона” перешкоджає нормалізації ситуації.

• У середу, 6 листопада, на сайті МЗС РФ було опубліковано коментар щодо результатів президентських виборів у США. У ньому наголошується, що “перемога Дональда Трампа відобразила невдоволення американців підсумками правління адміністрації Джо Байдена і політикою демократичної партії”. На думку МЗС, кампанія проти Трампа з використанням адміністративного ресурсу і ліберальних ЗМІ не змогла запобігти перемозі республіканського кандидата, який зробив ставку на економіку і міграційну політику. У коментарі також підкреслюється, що “хронічні вади американської демократичної системи лише посилили внутрішній розкол між демократичними і республіканськими штатами та таборами “прогресивних” і традиційних цінностей”. 

• Цього ж дня до МЗС РФ було викликано Посла Республіки Молдова в Москві Ліліана Дарія. Йому було висловлено протест у зв’язку з недружніми діями Кишинева, який відмовив у допуску російських спостерігачів у складі місії БДІПЛ ОБСЄ на президентських виборах у Молдові. МЗС Росії вказало, що молдовська влада перед першим туром голосування і референдумом про вступ до ЄС відмовила в акредитації п’ятьом російським спостерігачам. У другому турі, незважаючи на наявність акредитації, в аеропорту Кишинева не були допущені ще троє членів російської делегації. Ці дії, на думку МЗС, порушують міжнародні зобов’язання Молдови, включно з Копенгагенським документом НБСЄ 1990 року і Конвенцією СНД 2002 року. МЗС також зазначило, що така поведінка Кишинева викликає запитання щодо прихильності до демократичних стандартів, на які орієнтується молдовське керівництво як держава-кандидат у ЄС. 

• Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив за підсумками XXI засідання міжнародного дискусійного клубу “Валдай” у Сочі, де обговорив євразійську безпеку. Лавров зазначив, що “Путін поставив завдання просувати співробітництво між країнами Євразії для забезпечення стабільності та сталого розвитку на основі принципів Статуту ООН, а не диктату НАТО або ЄС”. Також він підкреслив, що ці зусилля вже знаходять відображення в конкретних кроках, особливо на рівні інтеграційних об’єднань, таких як ЄАЕС, ШОС і БРІКС. Він також зазначив, що західні санкції, спрямовані проти Росії та інших країн, фрагментували глобальну систему і призвели до посилення регіональних структур, що Лавров назвав “оздоровлювальним процесом”. За його словами, цей процес стимулює багатополярність і створення стійких альтернативних систем – від платіжних платформ до логістичних маршрутів.

• У п’ятницю, 8 листопада, до Міністерства закордонних справ Росії викликали Першого секретаря Посольства Канади в Москві, якому вручили ноту протесту у відповідь на звинувачення в нібито планованих “російських диверсіях” проти країн НАТО, включно з розсилкою вибухових речовин у поштових відправленнях. МЗС Росії заявило, що “ці звинувачення, скоординовані зі США та їхніми союзниками, є частиною гібридної війни, спрямованої проти Росії, зокрема через підтримку Києва та участь канадських найманців на боці України”. Відомство попередило, що відповідальність за можливі провокації “під чужим прапором” буде покладено на країни, які висувають такі необґрунтовані звинувачення. 

• 9-10 листопада в Сочі, на майданчику Університету “Сіріус”, відбулася перша міністерська конференція Форуму партнерства Росія – Африка, заснованого на другому саміті Росія – Африка в Санкт-Петербурзі 2023 року. Захід зібрав понад 1500 учасників, включно з міністрами, представниками інтеграційних об’єднань, парламентських і ділових кіл Росії та Африки. Центральне пленарне засідання, проведене під головуванням Сергія Лаврова, відкрилося посланнями Володимира Путіна і президента Африканського союзу Мохамеда Ульд Шейха Ель-Газуані. Під час засідання обговорювали ключові питання російсько-африканського порядку денного, включно з реалізацією Плану дій Форуму на 2023-2026 роки. Міністри узгодили перспективні напрямки взаємодії, зафіксовані в чотирьох спільних заявах, присвячених міжнародній інформаційній безпеці, боротьбі з тероризмом, мирному використанню космосу і загальнополітичним питанням. Програма конференції включала 20 панельних сесій, що зачіпали продовольчу безпеку, цифровізацію, охорону здоров’я та інші напрямки. Відбулися також зустрічі представників ЄАЕС і Африканського союзу, спрямовані на інтеграцію між об’єднаннями. Також лавров провів низку двосторонніх зустрічей із главами МЗС країн-учасниць.

• Уряд РФ

Уряд РФ минулого тижня працював у штатному режимі. Нижче представлено основні події, на які варто звернути увагу:

• У понеділок, 4 листопада, відбулася телефонна розмова між Головою Уряду РФ Михайлом Мішустіним і Прем’єр-міністром Азербайджану Алі Асадовим. Зазначається, що під час бесіди глави урядів обговорили актуальні питання двостороннього торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва, приділивши особливу увагу спільним проєктам у галузі промисловості та транспортної інфраструктури.

• У вівторок, 5 листопада, у Мінську відбулося засідання Ради Міністрів Союзної держави, яке провели Михайло Мішустін і прем’єр-міністр Білорусі Роман Головченко. Зустріч була приурочена до 25-річчя підписання Договору про створення Союзної держави.  Зазначається, що під час засідання було обговорено підсумки спільної роботи урядів у 2024 році в рамках союзної інтеграції, а також актуальні питання союзного будівництва. Особливу увагу було приділено підготовці до майбутнього засідання Вищої Державної Ради Союзної держави, запланованого на початок грудня. Мішустін наголосив, що зміцнюється технологічний суверенітет Союзної держави, спільно модернізуються і збільшуються потужності в машино- і верстатобудуванні, мікроелектроніці, освоюється випуск техніки і вузлів, які заміщають імпортні поставки.  Зі свого боку, Головченко зазначив, що союзне будівництво допомагає Білорусі та Росії ефективно протистояти сучасним викликам і загрозам, створює необхідні умови для подальшого успішного розвитку наших країн, підвищення добробуту і рівня життя їхніх народів. За підсумками засідання було підписано низку важливих документів, спрямованих на подальше поглиблення інтеграції та співробітництва між Росією і Білоруссю.

• У середу, 6 листопада, заступник Голови Уряду РФ Олександр Новак виступив на XXI засіданні Міжнародного дискусійного клубу “Валдай” у Сочі. Він обговорив ключові завдання Уряду в галузі економіки та енергетики, а також перспективи економічного співробітництва з дружніми країнами, включно з БРІКС і глобальним Півднем. Новак зазначив, що, незважаючи на зовнішні виклики, російська економіка продовжує зростання. За його словами, у 2023 році ВВП Росії збільшився на 3,6%, а інвестиції зросли на 9,8%. За перші дев’ять місяців 2024 року ВВП зріс на 4%, і очікується зростання на 3,9% до кінця року.

• У четвер, 7 листопада, відбулося чергове засідання Уряду РФ. На порядку денному було розглянуто такі питання: попередні підсумки збирання врожаю у 2024 році; заходи з розвитку агропромислового комплексу (АПК); підтримка розвитку центрів економічного зростання на Далекому Сході; підсумки Всеросійського конкурсу “Краща муніципальна практика”.

• У п’ятницю, 8 листопада, заступник Голови Уряду РФ Дмитро Чернишенко зустрівся з Президентом Венесуели Ніколасом Мадуро в рамках робочого візиту до Каракаса. На зустрічі Чернишенко подякував Мадуро за участь у саміті БРІКС і привітав із переобранням. Він зазначив, що Росія і Венесуела мають міцні дружні та стратегічні зв’язки, які не схильні до політичної кон’юнктури. Під час 18-го засідання Міжурядової Російсько-Венесуельської міжурядової комісії високого рівня Чернишенко і віцепрезидент Венесуели Делсі Родрігес обговорили співпрацю в енергетиці, торгівлі, науці, фармацевтиці та інших сферах. На зустрічі було підписано заключний акт комісії і план розвитку російсько-венесуельського співробітництва до 2030 року. Серед підписаних угод – договори про співпрацю в науці і технологіях. Родрігес підкреслила, що комісія зміцнила двосторонні зв’язки і поглибила партнерство, особливо в науці і техніці.

ОГЛЯД КЛЮЧОВИХ ПОДІЙ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

• Телефонна розмова Володимира Путіна з Дональдом Трампом

У неділю, 11 листопада, The Washington Post повідомила, що 7 листопада відбулася телефонна розмова між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним. Обговорювали можливість завершення війни в Україні, водночас Трамп висловив стурбованість витратами на підтримку України для платників податків США. Він припустив, що світ може вимагати від України поступок у частині територій, наприклад Криму. Також, за даними видання, Трамп порадив Путіну не посилювати конфлікт в Україні.

Джерела, знайомі з розмовою, повідомили, що лідери обговорили перспективи миру в Європі, і Трамп висловив зацікавленість у подальших контактах для вирішення конфлікту в Україні. Уряд України був поінформований про розмову, і українські офіційні особи “розуміють, що Трамп буде взаємодіяти з Путіним для досягнення дипломатичного рішення”.

За інформацією WP, Трамп приватно дав зрозуміти, що підтримає угоду, за якої Росія збереже частину захоплених територій, і згадав цю тему в розмові з Путіним. Зазначається також, що Трамп висловлював невдоволення значними витратами США на підтримку України, що порушує питання про можливе скорочення американської допомоги.

Трамп у бесіді з Путіним застеріг його від подальшої ескалації, посилаючись на занепокоєння, що на момент вступу на посаду він не хоче зіткнутися з кризою, що поглиблюється в Україні. Згідно з джерелами, Трамп побоюється нової хвилі атак на українську енергосистему, включно з ударами по підстанціях АЕС, які могли б повністю зруйнувати енергетичну інфраструктуру країни. Є припущення, що цю тему порушив Володимир Зеленський під час своєї розмови з Трампом за день до його бесіди з Путіним.

Однак, незважаючи на поради Трампа, якщо Росія справді планує таку атаку, у Кремлі можуть вирішити, що можливі вигоди від руйнування української енергетики переважують ризики невдоволення майбутнього президента США. Такий удар міг би бути використаний для тиску на Україну і Захід до інавгурації Трампа.

Важливо зазначити, що саме 7 листопада Володимир Путін уперше привітав Трампа з перемогою на виборах, висловивши готовність до співпраці. Цей крок, а також позитивні відгуки з боку російських офіційних осіб, припускають, що Москва сприймає розмову з Трампом як конструктивний початок діалогу.

ПІДСУМКИ ТИЖНЯ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ВІД ASCOLTA

Минулий тиждень у Російській Федерації пройшов під знаком рефлексій на президентські вибори у США. Від самого початку установка керівництва РФ робилася на хаос, який міг виникнути в США через можливе невизнання результатів виборів стороною, що програла, а також через можливе протистояння між президентом і Конгресом (у разі, якби більшість у Конгресі сформували демократи). Тотальна перемога республіканців не входила в стратегічні плани Росії. 

Виступи російських політиків минулого тижня велися в рамках обережного промацування ґрунту для можливого діалогу між Москвою і Вашингтоном. Путін намагався бути дипломатичним у своїх заявах, робив низку припущень і ставив нові умови щодо мирних переговорів. Відчувається, що зараз у російського керівництва проглядається “стратегічна розгубленість” щодо того, як поводитися з Трампом. 

Одночасно немає чіткого розуміння, що робити з Росією, і у Сполучених Штатів. Багато чого залежатиме від того, хто формуватиме основу команди Трампа. Поки що Трамп продовжує робити заяви в логіці виборчої кампанії, але вже видно, що він не готовий бачити поруч із собою “яструбів” на кшталт Гейлі та Помпео. До того ж основні інтереси Трампа будуть зосереджені на Близькому Сході, і Росія теоретично може запропонувати США якийсь пакт про близькосхідне врегулювання в обмін на нейтралітет в Українському питанні або в обмін на гарантії нерозширення НАТО. 

Важливо зазначити, що відразу кілька джерел Ascolta заявили про опрацювання Кремлем можливої пропозиції, яка може зводитися до ліквідації НАТО як блоку в обмін на повернення тимчасово окупованих територій України без урахування Криму. Аналіз цієї ідеї викликає глибокі сумніви, проте деякі заяви Володимира Путіна в рамках Валдайського форуму можуть свідчити про те, що в його оточенні справді є прихильники такої ідеї. 

У будь-якому разі, найближчим часом на Росію чекає період зовнішньополітичних змін і перегляду колишніх підвалин і доктрин.