2.9 C
Vienna
Неділя, 1 Грудня, 2024

Казахстан: референдум і атомна геополітика

6 жовтня в Казахстані відбувся референдум з питання будівництва атомної електростанції. Згідно з попередніми результатами, 71 відсоток тих, хто проголосував, підтримали будівництво АЕС. Це четвертий референдум у Казахстані і другий, проведений за президента Токаєва. 

Перший відбувся 29 квітня 1995 року, на голосування було поставлено питання про продовження повноважень президента до 2000 року без проведення виборів. За офіційними даними, 95,4 відсотка висловилися за подальше перебування Нурсултана Назарбаєва при владі. На другому референдумі, 30 серпня 1995 року, казахстанці проголосували за ухвалення Конституції, яка, на думку політичних оглядачів, заклала основи для встановлення авторитаризму. Понад 90 відсотків виборців, за інформацією ЦВК, схвалили текст Основного закону. У наступні роки до Конституції внесли масу поправок, прописавши в ній привілеї першого президента.

Третій референдум відбувся 5 червня 2022 року, за п’ять місяців після кровопролитних Січневих подій, які послабили вплив Назарбаєва та його сім’ї. На голосування тоді винесли пакет змін до Конституції 1995 року, які передбачали анулювання привілеїв Назарбаєва і виключення згадок про нього. Серед інших поправок – обмеження президентського мандата одним семирічним терміном, заборона для родичів президента обіймати посади на держслужбі, відновлення Конституційного суду. Наступник Назарбаєва Касим-Жомарт Токаєв і його команда заявили про будівництво “нового Казахстану”, реформи і рух до демократизації. Однак через два роки, на думку противників режиму, новий Казахстан залишився таким самим, як і старий. Тільки тепер влада не побоюється знову закручувати гайки, трохи розкручені до цього. Токаєв успішно консолідував владу, а суспільство занурилося в апатію, викликану страхом і розчаруванням.

Ще до початку референдуму оглядачі в країні та за кордоном зазначали, що питання будівництва атомної електростанції в Казахстані виходить за межі енергетики та безпосередньо зачіпає політику, а референдум і подальші події покажуть, наскільки успішно країна зуміє розв’язати проблему енергетичної безпеки та впорається зі складними геополітичними викликами.

У цьому матеріалі Ascolta вивчає внутрішньополітичні процеси в Казахстані, а також аналізує можливі наслідки проведення референдуму, основною метою якого називається енергетична безпека, однак у багатьох виникають питання щодо політичних наслідків як у самому Казахстані, так і в усьому регіоні. 

This Content Is Only For Subscribers

Please subscribe to unlock this content. Enter your email to get access.
Your email address is 100% safe from spam!

6 жовтня в Казахстані відбувся референдум з питання будівництва атомної електростанції. Згідно з попередніми результатами, 71 відсоток тих, хто проголосував, підтримали будівництво АЕС. Це четвертий референдум у Казахстані і другий, проведений за президента Токаєва. 

Перший відбувся 29 квітня 1995 року, на голосування було поставлено питання про продовження повноважень президента до 2000 року без проведення виборів. За офіційними даними, 95,4 відсотка висловилися за подальше перебування Нурсултана Назарбаєва при владі. На другому референдумі, 30 серпня 1995 року, казахстанці проголосували за ухвалення Конституції, яка, на думку політичних оглядачів, заклала основи для встановлення авторитаризму. Понад 90 відсотків виборців, за інформацією ЦВК, схвалили текст Основного закону. У наступні роки до Конституції внесли масу поправок, прописавши в ній привілеї першого президента.

Третій референдум відбувся 5 червня 2022 року, за п’ять місяців після кровопролитних Січневих подій, які послабили вплив Назарбаєва та його сім’ї. На голосування тоді винесли пакет змін до Конституції 1995 року, які передбачали анулювання привілеїв Назарбаєва і виключення згадок про нього. Серед інших поправок – обмеження президентського мандата одним семирічним терміном, заборона для родичів президента обіймати посади на держслужбі, відновлення Конституційного суду. Наступник Назарбаєва Касим-Жомарт Токаєв і його команда заявили про будівництво “нового Казахстану”, реформи і рух до демократизації. Однак через два роки, на думку противників режиму, новий Казахстан залишився таким самим, як і старий. Тільки тепер влада не побоюється знову закручувати гайки, трохи розкручені до цього. Токаєв успішно консолідував владу, а суспільство занурилося в апатію, викликану страхом і розчаруванням.

Ще до початку референдуму оглядачі в країні та за кордоном зазначали, що питання будівництва атомної електростанції в Казахстані виходить за межі енергетики та безпосередньо зачіпає політику, а референдум і подальші події покажуть, наскільки успішно країна зуміє розв’язати проблему енергетичної безпеки та впорається зі складними геополітичними викликами.

У цьому матеріалі Ascolta вивчає внутрішньополітичні процеси в Казахстані, а також аналізує можливі наслідки проведення референдуму, основною метою якого називається енергетична безпека, однак у багатьох виникають питання щодо політичних наслідків як у самому Казахстані, так і в усьому регіоні. 

This Content Is Only For Subscribers

Please subscribe to unlock this content. Enter your email to get access.
Your email address is 100% safe from spam!

More articles

Latest article